22 вересня 2017 року о 20 годині 02 хвилин за Гринвіцьким часом (о 23 годині 02 хвилин за Київським часом)  відбудеться чергове осіннє рівнодення.

Рівнодення з точки зору астрономії — момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою (зодіакальним колом) перетинає небесний екватор.

У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. «Майже», тому що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру). Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції (заломлення сонячних променів у земній атмосфері) тривалість дня навіть у добу рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою.

Рівнодення - це момент, коли схилення Сонця (його відстань від небесного екватора) дорівнює нулю. Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення.

За рахунок зміни схилення Сонця постійно змінюється його добова траєкторія, а відповідно і тривалості дня та ночі.

Окрім того, як видно з малюнку, постійно міняються точки сходу і заходу Сонця: влітку вони зміщуються трохи на північ, взимку – на південь.

Внаслідок того, що тропічний рік (проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення) не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення рік у рік зсуваються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у кожен простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у вісокосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати.

У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).