ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСТРАКТУ ВІВСА ПОСІВНОГО У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Денис Геннадійович Волгін

Анотація


В даній статті буде розглянуто ефективність впливу передпосівної обробки насіння екстрактом вівса на ключові показники структури врожаю та біологічної врожайності пшениці озимої. Головним завданням дослідження було визначити найбільш дієву концентрацію екстракту вівса, яка вплинула на головні структурні показники врожаю порівняно з контролем. В ролі об’єкта дослідження виступила озима пшениця сорту Ювівата 60. Змінність структури урожаю визначається рядом характеристик рослин, таких як кущистість (як загальна, так і продуктивна), довжина колоса, кількість колосків, кількість зерен у кожному колосі та їхня маса. Ці показники можуть зазнавати змін в залежності від умов вирощування, що може призводити до збільшення або зменшення урожаю. Антиоксиданти, фітогормони та інші речовини, які містяться в рослинному екстракті вівса посівного, відіграють важливу роль в захисті клітин від окислювального стресу і шкідливих впливів вільних радикалів, що на пряму впливає на структуру врожаю. Встановлено, що при передпосівній обробці насіння 30 % та 15% розчином екстракту вівса посівного були зафіксовані найбільш значущі кількісні показники структури врожаю.


Повний текст:

PDF

Посилання


Авраменко Р. А., Кірсанова Г. В. Визначення біологічного врожаю основних сільськогосподарських культур: навчальний посібник. Дніпропетровськ. 2004. С. 83–85.

Бугай С.М. Озима пшениця на Україні. Київ: Урожай. 1995. С. 146–147.

Булигін С. Ю., Демішев Л. Ф., Доронін В. А. Мікроелементи в сільському господарстві: навч. посіб. / під. ред. С. Ю. Булигіна. Дніпропетровськ. 2007. С. 98–100.

Бурцева О. В. Кiлькiсне визначення фенольних сполук Avena sativa. Український журнал клiнiчної та лабораторної медицини. 2013. Т. 8. № 4. С. 225-228.

Веденичова Н.П., Косаківська І.В. Цитокініни як регулятори онтогенезу рослин за різних умов зростання. Київ: Наш формат. 2017. С. 197–200.

Гіль Л.С., Пашковський А.І., Суліма Л.Т. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Вінниця: Нова книга. 2008. Т. 1. С. 366 – 368.

Чорнобров О. В. Дія регуляторів росту на регенераційну здатність експлантатів рослин Quercus Robur L. in vitro. Біоресурси і природокористування. 2017. № 3–4. С. 13–19.

Ермантраут Е. Р., Присяжнюк О. І., Шевченко І. Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних у пакеті Statistica 6.0. Київ: ПоліграфКонсалтинг. 2007. C. 54–55.

Гуляєв Б.І. Екофізіологія фотосинтезу: досягнення, стан та перспективи досліджень. Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліття. Збірник наукових праць. Київ. 2001. Т.1. С. 60–74.

Данченко О.О., Здоровцева Л.М., Данченко М.М., Майборода Д.О., Федорко А.С., Якубовська В.В. Екстракт Avena Sativa як інгібітор псування гарбуза під час його тривалого зберігання. Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції: матеріали міжнародного науковопрактичного форуму ТДАТУ імені Дмитра Моторного. 2019. Ч. 1. С. 118–120.

Дідух Я. П. Популяційна екологія. Київ: Фітосоціоцентр. 1998. С. 380–383.

Дубовик О.М. Нові види рослин з Донецького Лісостепу. Київ: Укр. ботан. Журн. 1964. Т. 21. № 2. С. 82–94.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.