Керівництва для авторів
До друку в збірнику приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.
Обов’язкові елементи публікації:
Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Визначає індекс УДК автор.
Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру.
Анотація подається українською та англійською мовами. Побудова: характеристика основної теми, проблеми, мети, узагальнених результатів. Середній обсяг анотації – не менше 500 друкованих знаків. Шрифт Times N Roman – 12 пт, курсив.
Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.
Постановка проблеми.
Аналіз досліджень і публікацій.
Мета статті.
Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження.
Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження.
Список використаної літератури – оформляти СУВОРО відповідно до вказаних вимог. На всі літературні джерела в статті повинні бути посилання. Бібліографічні посилання у тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [4, 6], [4; 7; 8], [4, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань. Бібліографічні джерела наводяться за абеткою. Публікації латиницею розташовуються після видань, надрукованих кирилицею. Шрифт Times N Roman – 12 пт. Бібліографічні відомості про джерела оформлюються згідно з вимогами Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5 або «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання», що вступив в дію 01.07.2016.
Відомості про автора (авторів) – наприкінці статті, прізвище ім’я по-батькові, загальна інформація, контактні телефони, e-mail, № відділення «Нової пошти» для отримання збірника.
Обсяг статті – 7-10 сторінок (кегль 14, Times N Roman, інтервал – 1,5; верхнє, нижнє поле – 20 мм., ліве – 30 мм., праве – 10 мм.); текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки; сторінки без нумерації.
Абзацні відступи форматувати за таким алгоритмом: виділити необхідний текст; у діалоговому вікні «Абзац» виставити такі параметри: вирівнювання – по ширині, відступ справа – 0 см, відступ зліва – 0 см, інтервал перед – 0 пт, інтервал після – 0 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 рядка, відступ першого рядка – 1,25 см. Не слід форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора.
При наборі тексту слід дотримуватися таких загальних норм:
- між словами ставити тільки один пробіл;
- розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;
- не відділяти від попередньої цифри знак градуса, хвилини, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);
- відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.); ініціали та прізвище (В.А. Лавренов); скорочення після переліків (типу і т.п., і т.д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);
- скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);
- використовувати парні лапки («»);
- апостроф має виглядати так – ’ ;
- дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);
- часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);
- у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357; 46 532,5 кг.);
- дробові числа подавати через кому (напр. 0,204), а не через крапку;
- формули: розмір шрифту – 11, великий індекс – 8, маленький індекс – 5, великий символ – 14, маленький символ – 11 пт;
- таблиці, рисунки, малюнки повинні бути чіткими, мати нумерацію і назву; рисунок, виконаний засобами MS Word, згрупувати як один об'єкт;
- будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном: [текст. – Авт.].
Приймаються до друку статті українською та англійською мовами.
Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу анотацій. Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань. Використання чужих текстів, ідей, ілюстративного матеріалу без посилання на джерело інформації розглядається як плагіат і є підставою для відхилення статті. Статті, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не приймаються до друку.
ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
Файл з науковою статтею необхідно підписувати за прізвищем автора (наприклад, Іваненко.doc), та зберігати у текстовому форматі doc або docx.
Приклад оформлення статті