ГЕНЕЗО-СЕМАНТИЧНА ОСНОВА РОЗГЛЯДУ ПРОБЛЕМИ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СУТНІСНОГО ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «ОСВІТА»
Анотація
У статті розглянуто становлення сутнісного змісту поняття «освіта» з кінця ХVІІІ століття до сьогодення. Зазначене здійснено на основі акцентування уваги на смисловій експлікації й розширенні змістового контенту поняття. Сучасне трактування поняття «освіта» представлено в контекстах: полісемантики (поняття «освіта» визначено як соціокультурний інститут, систему, процес та результат); функціонального призначення (схарактеризовано людинотворчу, технологічну, гуманістичну функції); орієнтованості на неперервну освіту змістового контенту словникових та авторських тлумачень поняття «освіта». Розкриття сутнісного змісту поняття «неперервна освіта» здійснено на основі зіставлення зі смисловим полем поняття «освіта». З цією метою значну увагу приділено виокремленню груп лексем, які характеризують неперервну освіту як процес, а також аналізу лексем- обґрунтувань, якими засвідчується необхідність вибудовування неперервної освіти. Також акцентовано увагу на випадках, за яких розкриття сутнісного змісту поняття «неперервна освіта» спрощується й набуває розгортання лише стосовно заміни постулату «освіта на все життя» постулатами «освіта через все життя», «навчання тривалістю в життя». Розкриття генезо-семантичної основи проблеми неперервної освіти в контексті сутнісного змісту поняття «освіта» логічно підводить до його різноаспектного трактування як: 1) соціокультурного інституту (у разі аналізу розвитку неперервної освіти в контексті соціально-орієнтованого, демократичного та ринково-орієнтованого підходів); 2) системи (при цьому складники (компоненти, елементи) неперервної освіти, виокремлюються з метою розкриття тих чи інших особливостей її функціонування як цілісності); 3) процесу (неперервна освіта співвідноситься з цілеспрямованим, послідовним процесом, який супроводжує все життя людини, або з процесом, що розгортається на певному етапі її життя); 3) результат (неперервна освіта як якісний і кількісний прогрес може розглядатися, по-перше, стосовно суспільства, установи чи організації; по- друге, стосовно конкретної людини
In the article, becoming of essence maintenance of concept «education» is considering from the end ХVІІІof century to present time. The marked is carried out, based on accenting of attention on semantic scientific ground and on expansion of semantic sense of concept. Modern interpretation of concept «education» is presented in contexts: polysemantics (concept «education» certainly as a sociocultural institute, system, process and result); functional setting characterised as a human creation technology, humanistic to the function); oriented to continuous formation of semantic content of dictionary and authorial interpretations of concept Opening of essence maintenance of concept «continuouseducation» is carried out on the basis of comparison with thesemantic field of concept «education». The attention is spared to the selection of groups oflexemes, that characterize continuous education as process, and also analysis of lexemesgrounds the necessity of liningup continuous education makes sure that. Attention is alsoaccented on cases, at that opening of essence maintenance of concept «continuous education» development is simplifiedand acquires only concerning replacements of postulate»education for life» by postulates «education through all life», «studies duration in life». An opening of genesis and semantic basis of problem of continuous education in the context of essence maintenance of concept «education» logically tricks into to his interpretation as: 1) sociocultural institute (in case of analysis of development of continuous education in the context of the approaches social oriented, democratic and market-oriented); 2) systems(thus constituents(components, elements) of continuous education, distinguished with the aim of opening of those or other features of her functioning as to integrity); to 3) processes(continuous education is correlated with a purposeful, successive process that accompanies all life of man, or with a process that is opened out on the certain stage of her life); 4) results (continuous education as quality and quantitative progress can be examined, firstly, in relation to society, establishment or organization; secondly, in relation to concrete human.
Повний текст:
PDFПосилання
Білобровко Т. Неперервна освіта дорослих як важливий чинник розвитку особистості / Т. Білобровко // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. – 2011. – Вип. 3, Ч. ІІ. – С. 77.
Бондаревская Е.В. Педагогическая личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е.В. Бондаревская, С.В. Кульневич. – Ростов-на-Дону : Творческий центр «Учитель», 1999. – С. 36.
Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века (В поисках практико-ориентировочных образовательных процессов) / Б.С. Гершунский. – М. : Совершенство, 1998. – С. 99.
Данилов М.А. Дидактика / М.А. Данилов, Б.П. Есипов. – М. : Изд-во АПН СССР, 1957. – С. 37.
Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
Леднёв В.С. Содержание образования: учеб. пос. / В.С. Леднёв. – М.: Высшая школа, 1989. – С. 41.
Лук’янова Л.Б. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / О.В. Аніщенко, Л.Б. Лук’янова. – К.; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. – С. 62.
Подласый И.П. Педагогика: учебн. для студ. ВУЗ / И.П. Подласый. – М.: Просвещение – Центр ВЛАДОС, 1996. – С. 25.
Термінологічний словник з основ підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів післядипломної педагогічної освіти / авт. кол.: Є.Р. Чернишова, Н.В. Гузій, В.П. Ляхоцький ; за наук. ред. Є.Р. Чернишової. – К. : ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2014. – С. 106. 10. Харламов И.Ф. Педагогика / И.Ф. Харламов. – Минск, 1979. – С. 101.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.