ПРОБЛЕМИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Галина Іванівна Шатковська

Анотація


У статті досліджується розвиток університетської освіти сьогодні. У даний час концепція модернізації української освіти поставила завдання реорганізації структури і змісту освіти відповідно до вимог і запитів суспільства.

 Одним із напрямків реформування системи освіти є підвищення ролі і значущості фундаментальності, що дає можливість самоосвіти, набуття знань в різноманітних формах із різних джерел. З іншого боку, існує і прямо протилежний напрямок: орієнтація в освіті на чисто прикладний характер знань. Але очевидно, що в процесі спеціальної підготовки необхідно формувати особистість, здатну жити і працювати у швидко мінливій обстановці, освоювати нову інформацію, приймати ефективні рішення.

Однією з форм фундаменталізації і модернізації освіти є мережа спеціалізацій на стику різних наук і галузей за основної спеціальності і створення комплексних навчально-наукововиробничих лабораторій і центрів. Завдання професорсько-викладацького складу університету − виявити і залучити до роботи найбільш творчо активних студентів.

Вирішення науково-дослідних і науково-виробничих завдань під керівництвом досвідчених викладачів, що фінансується за рахунок грантів або згідно з договорами з окремими підприємствами і фірмами, допоможе студентам придбати додаткові знання і досвід у дослідженні, як фундаментальних проблем, так і з розробки нових технологічних рішень для виробництва.

Отримали та дослідили «портрет» фахівця з набором ключових компетенцій, що відповідає вимогам промисловості та роботодавців. На підставі отриманих даних був складений навчальний план спеціальності, що характеризується певними ознаками.

Показано, що університетська структура підготовки дипломованих спеціалістів у ІТ-технологіях враховує з випередженням потребу установ держави в дипломованих фахівцях. Розглянуто педагогічні умови у вищій школі, які в максимальній мірі сприяли б формуванню дослідницьких здібностей майбутніх інженерів з комп’ютерних систем та інженерівелектрозв’язку.

Доведено, що процесом формування дослідницьких здібностей майбутніх інженерів з комп’ютерних систем та інженерів-електрозв’язку можна управляти, якщо для цього будуть створені відповідні педагогічні умови. 

 

Article explores university education development at present. Currently, Ukrainian education modernization have setup task of structure and content reorganization according to society requirements and requests.

One of directions of reformation of the system of education there is an increase of solidity, which enables self-education, acquisition of knowledge, in various forms from different sources. On the other side, there is very opposite direction: an orientation is in education on the cleanly applied character of knowledge. But obviously, that in the process of the special preparation it is necessary to form personality, able to live and work in a quickly changeable situation, master new information, accept effective decisions.

One of education and modernization forms is network of specializations on different sciences and fields junction based on basic specialization and creation of complex educational-scientific-production labs and centers. Task of university professional and teaching staff is to discover and bring over to work most creatively active students.

Research and scientific production activities resolution under the direction of advanced trainers, financed from grants or according to agreements with enterprises and firms, will help students to purchase additional knowledge and experience from research, both fundamental problems and from development of new technological decisions for a production.

Got and researched the specialist «portrait» with the set of key competence, which answers both industry and employers requirements. On the basis of findings was worked out an educational plan of speciality which is characterized certain signs.

It is declared that the university structure of preparation of graduate specialists in ITtechnologies takes into account the requirement of establishments of the state in graduate specialists.

Pedagogical terms at higher school, which in a maximal measure would be instrumental in forming of research capabilities of future engineers from the computer systems and engineerstelecommunications, are considered.

It is well-proven that it's quite possible to manage the process of forming research abilities of computer systems engineers and telecommunication engineers, if the proper pedagogical terms and conditions will be created for this purpose.


Повний текст:

PDF

Посилання


Андрущенко В.П. Роздуми про освіту / В.П. Андрущенко. ‒ К.: Знання України, 2005. ‒ 604 с.

Бауман З. Текучая современность / Зигмунт Бауман. ‒ СПб.: Питер, 2008. ‒ 240 с.

Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. В.Ю. Биков. ‒ К.: Атіка, 2009. ‒ 648 с.

Дворецкий С.И. Моделирование систем / С.И. Дворецкий, Ю.Л. Муромцев, В.А. Погонин. ‒ М.: Академия, 2009 ‒ 320 с.

Зимняя И.А. Педагогическая психология / И.А. Зимняя. ‒ М.: Логос, 1999. ‒ 384 с.

Зимняя О.В. Печатные и электронные учебные издания в современном высшем образовании. Теория, методика, практика / О.В. Зимняяя. ‒ М.: Изд-во МЭН, 2003. – 336 с.

Кремень В.Г. Синергетика в освіті: контекст людиноцентризму. [Монографія] / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. Київ: Педагогічна думка, 2012. ‒ 366, с.: іл.

Луман Н. Социальные системы. Очерк общей теории /Н. Луман; пер. с нем. И.Д. Газнева. ‒ СПб.: Наука, 2007. ‒ 648 с.

Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: [Монографія] / [В.П. Кремень, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень та ін.; за ред. В.Г. Кремень]. ‒ К.: Наук. думка, 2003. ‒ 853 с.

Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе информационно-коммуникационных средств. М.: Школьные технологии, 2005. ‒ 208 с.

Хуторской А.В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. / А.В. Хуторской ‒ М.: Изд-во МГУ, 2003. 416 с.

Цикін В.О. Філософія освіти – стратегія прориву в майбутнє [Монографія] / В.О. Цикін, І.А. Бріжата – Суми: СумДПУ, 2012. ‒ 258 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.